Наприкінці квітня 2020 року в Україні почав діяти Закон України  Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Він дещо змінює правила здійснення фінансових операцій, чим викликав неабиякий резонанс у суспільстві. Спробуємо розібратися, як це позначиться на житті простих українців.

Для чого слугує новий закон

Законопроект був поданий на розгляд ВР, з метою привести норми українського фінансового моніторингу до європейських та світових стандартів. Закон було ухвалено ще наприкінці 2019 року, Національний банк України відразу підтримав прийняття цього правового акту, про що йдеться на офіційному сайті НБУ. Коментуючи введення в дію цього закону, перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова зазначає:

В Україні перший закон про фінансовий моніторинг з’явився ще у 2001 році. На той момент його метою було запобігти, не дозволити фінансування тероризму та розповсюдження масової зброї. Але згодом сфера дії закону розширилася, додалася протидія ухиленню від сплати податків, легалізації доходів, отриманих злочинним та незаконним шляхом

Відтепер розширюється коло суб’єктів, що здійснюють фінансовий моніторинг. Зокрема новий закон зобов’язує це робити банки. Тобто, якщо фінансова операція здається підозрілою, банки зобов’язані інформувати про неї відповідні органи. За приховування подібних даних передбачена відповідальність.

Що зміниться для українців

Банки України вже давно мають можливість здійснювати фінансовий моніторинг, адже всі їхні клієнти є ідентифікованими. Тобто для законослухняних українців нічого не погіршиться, а навпаки новий закон буде нести ряд позитивних змін:

  1. Ризик-орієнтованиий підхід значить, що клієнти з низьким ризиком будуть подавати менше документів при здійсненні фінансових операцій. Мова йде про 95% банківських  клієнтів серед яких студенти, пенсіонери, працівники, що отримують зарплату на картку, підприємці та ін.
  2. Спрощуються параметри обов’язкового фінансового моніторингу. Якщо раніше операції на суму вище 150 тис. грн. перевірялися за 17 ознаками, то зараз мінімальна сума підвищена до 400 тис. грн., і залишилося 4 обов’язкових ознаки для моніторингу. Серед них: отримання готівки, фінансові дії публічних осіб, зокрема політиків, переказ коштів за межі України, операції з державами, де не введено фінмоніторинг.
  3. Також новий закон передбачає здійснення дистанційної ідентифікації клієнтів банків без відвідування відділень. Для цього треба надіслати копії документів, або пройти перевірку за сервісом BankID. До речі, ефективність та безпечність віддаленого способу ідентифікації підтверджена досвідом мікрофінансових організацій, які давно перевіряють особу та видають позики онлайн.

Які операції не перевірятимуться

Дія нового закону не розповсюджується на звичайні фінансові операції більшості українців, такі як:

  • Погашення кредитів та мікрозаймів в обсязі до 30 тис. грн.
  • Зняття готівки з власних рахунків
  • Оплата послуг ЖКГ
  • Внесення платежів за штрафами
  • Перекази з картки на картку
  • Придбання товарів

Поповнення інших рахунків також здійснюється без перевірки, якщо мова йде про суми менші за 5 тис. грн.

У той же час передбачена ідентифікація, якщо платіж перевищує 5 тис. грн.  Наприклад, в касі банку потрібно надати документ, що підтверджує особу. Якщо використовується термінал самообслуговування, треба вставити в нього банківську картку. До кінця 2020 року всі термінали будуть обладнані пристроями, які зчитують інформацію про власника картки.

Стосовно мобільних операторів, новий закон не забороняє їм обслуговувати неідентифікованих абонентів, тобто люди можуть надалі ним користуватися і сплачувати за послуги без підтвердження особи.

К. Рожкова у своєму зверненні на офіційній сторінці НБУ у мережі Фейсбук заспокоює українців:

Понад 95% клієнтів – це клієнти з низьким ризиком, понад 90% операцій  не підпадають під посилені вимоги фінансового моніторингу

Отже, офіційна позиція Національного банку України, а також думка численних експертів полягає в тому, що більшість українців не відчують на собі дію закону, який стосується фінмоніторингу.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *